Коли мені особливо паскудно, мене не бере сон. Хоч на стелю клади
подушку і себе мотай скотчем, а толку нуль... Падаю до долу і вкотре
розбиваюсь об власні амбіції творчої людини. Мене багато... мені мене
забагато. Я не розумію нашо мені вділили таку мене, що мені замало доби і
певні, та яке там певні, однозначно, не вистарчить життя аби зробити(
купа роздумів )