Ну і як завжди:
о четвертій ранку приходжу до тями
в стриптиз-клубі, переді мною віскі з льодом,
сигарети (я знову курю?) й Аґнєшка.
Дивно, я не пам’ятаю як сюди потрапив
(останні спогади - мексиканський бар, нас шестеро,
співаємо пісню про дуба), але пам’ятаю як її звати.
Ну і як завжди: бавимося розмовою.
Я, наприклад, кажу, що ніколи не ходив у стриптиз
(
Read more... )