Твої слова тривожать, як кулі біля скронь.
І знову постріли, все згубиться у звуці…
Пульсують серце й вени, о, Боже, боронь.
Тріскають нерви, і струни також рвуться.

Хапаю кермо, ніби то вхід у вічні портали.
По наших дорогах до ста - ні, не розженеш,
Та нині дорога моя, я просто дуже чекала,
Що все от-от станеться, і не даремно, авжеж!

( Read more... )

В Тернополі дощить, у Львові уже блискає 
Передаєш за кілометри громи по есемес 
Вагонний стукіт каже: зовсім близько ти. 
Втім, небу байдуже, від нас у нього стрес.

( Read more... )

кошенят. Після того, як знайшла тіло знайомого кота, не можу заснути((( Не віриться... Через кілька годин треба буде його поховати, а зараз думаю про те, що якось надто багато дуже емоційних подій останнім часом.

Піду з того всього розважуся - наквашу огірків, і так не спиться.

Доброго ранку.

Сьогодні в Тернополі День міста. Не ходила на жодні святкові заходи в місті, але нарешті знайшла час і зустрілась з родичами, яких давно не бачила. Сестри і брати виросли і стали такиииимиии красенями. Тітки і дядьки за тих кілька років, шо ми не спілкувались, пережили купу пригод ( Read more... )

Якось раптово захотілось вернутись до ЖЖ, кажуть, тут тепер нема глюків і всьо файно. Заглянула сюди, а останній запис рік тому. Йой! Треба доганяти, чи як)
Якшо раптом кому цікаво, то за рік я встигла замножити вдома рудого великого кота, видати книжку, запустити і розвинути газету ДОБА (у співавторстві:)
Що цікавого у вас? Чи є тут ще живі?;) ( Read more... )

Від деяких людей я б позабирала мобільні телефони, або - свій би викинула… Як то у пісні Скрябіна «Нарешті Бог почув мене і хтось вкрав мій мобільний». Ото часом собі думаю, що мобільні телефони створили, а користуватись - не навчили. Через те й буває, часом телефонують - чи треба , чи не треба: запитати як справи і що нового сталося. І нічого, ( Read more... )

Виявляється, цвинтар у Підгородньому вночі закривають. Ходили гуляти, вирішили поблукати вночі серед могил, а брама закрита. Охоронець через кілька хв вийшов відкрити браму - хтось виїжджав. Ми сказали, шо дуже тре на цвинтар, чоловік глянув скоса, але впустив, правда попросив, - щоб без ексцесів . Попередили, що будемо виходити. Коли повертались ( Read more... )

все рідше буваю тут, частіше - там http://www.facebook.com/profile.php?id=1359463621. - стукайте
Якшо шо, то свіжі оповідання про Трубачів з Підгорбиків
Вжарити по яйцю?

А гімно хай смердить
А ше три віршики

Сподні (кактус стояти не буде)

Тікала зі Сибіру

Чорні вдови