Один, спільний етимон: Людина = Libertas, Liberty!
Український смисл "людини" - зберігає етимологію постання та усталення самого індоевропейського ума та самих індоевропейських мов: "людина (Vasmer: люд + Трубачев: людовати)" та "libertas-liber" - одноетимонні та спільноджерельні та телеогенеративні! Зрозуміння генеалогії індоевропейськости - вповні уможливлена лиш через зрозуміння етимології української мови: бо лиш отак назва "людини" (вповні присутня лиш в українській мові) та назва основного виміру людини - волі-та-свободи - збігаються! Також - інша й повніша теологія опрозорюється (затьмарена церковнослов'янською та її виродженим дериватом - російською): боголюдина (Koinē Greek: θεάνθρωπος, romanized: theánthropos; Latin: deus homo) - то і богочоловік і богожінка: отаку мовотеологію воплотіння та спасіння - російська немічна зрозуміти!
Людина (Libertas) + Eleutheria - ото не "чілавєк"! Прилюдно присутня в Сущому та мово-оприлюднена людина - ото не "касна-чілавєк". Людина - то свобода, вільність. Російською - внутрішня та історична філософія свободи та людини - неможлива! Зросійщена українська людина - стає кріпаком-касна-чілавєкам, членом закріпаченого "чілавєчества"! "Чілавєк" - вигойний лиш людиною! Обмежений граматичний синґулятив російської (рідко запозичений колись з української) - спроможний зрозуміти тільки слово "скатїна" (МФА: ед. ч. [skɐˈtʲinə], мн. ч. [skɐˈtʲinɨ]):
[¹ І було мені слово Господнє [та мовослово од Богині Мови] отаке:
¹² Так говорить Господь Бог та Богиня Мова: За те, що Москво-дім мстився москво-мстою над Мовним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними, 13. тому так говорить Мова Богиня: І витягну Я руку Свою на Москво-дома, і витну [невтомним АТОМОМ та МОВОВИТИНАННЯМ] з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Тамані й аж до Додону вони попадають від мовомеча! (Єзекіїль 25:12,13)]
Liberté, égalité, fraternité: Людина, людяність, людство!
liberty (n.)
late 14c., "free choice, freedom to do as one chooses," also "freedom from the bondage of sin," from Old French liberte "freedom, liberty, free will" (14c., Modern French liberté), from Latin libertatem (nominative libertas) "civil or political freedom, condition of a free man; absence of restraint; permission," from liber "free" (see liberal (adj.)). At first of persons; of communities, "state of being free from arbitrary, despotic, or autocratic rule or control" is from late 15c.
The French notion of liberty is political equality; the English notion is personal independence. [William R. Greg, "France in January 1852" in "Miscellaneous Essays"]
liberal (n.)
mid-14c., "generous," also "nobly born, noble, free;" from late 14c. as "selfless, magnanimous, admirable;" from early 15c. in a bad sense, "extravagant, unrestrained," from Old French liberal "befitting free people; noble, generous; willing, zealous" (12c.), and directly from Latin liberalis "noble, gracious, munificent, generous," literally "of freedom, pertaining to or befitting a free person," from liber "free, unrestricted, unimpeded; unbridled, unchecked, licentious."
This is conjectured to be from PIE *leudh-ero-, which probably originally meant "belonging to the people," though the precise semantic development is obscure; but compare frank (adj.). This was a suffixed form of the base *leudh- (2) "people" (source also of Old Church Slavonic ljudu [ЛЮД], Lithuanian liaudis, Old English leod, German Leute "nation, people;" Old High German liut "person, people").
From Old Russian людиѥ (ljudije) and Old Church Slavonic людиє (ljudie), from Proto-Slavic *ljudъ, from Proto-Indo-European *h₁lewdʰ- (“men, people”). Cognate with Lithuanian liaudis (“people”), Latvian ļaudis (“people”), German Leute (“people”), Ancient Greek ἐλεύθερος (eleútheros), Latin līber, līberī.
From Proto-Germanic *leudaną, from Proto-Indo-European *lewdʰ- (“to grow, come up”). Cognates include Old Saxon liodan, Old High German liotan, Gothic 𐌻𐌹𐌿𐌳𐌰𐌽 (liudan). The Indo-European root is also the source of Albanian lind (“to be born, to spring”) < lej (“to generate, produce, give birth to”), Ancient Greek ἐλεύθερος (eleútheros, “free, freeman”), Latin liber (“free”), Old Irish luss (“plant”).
Мовоміркування індоевропейської людської вільної кондиції через два українізми: приятель (сприяє та породжує розуміння freedom) і людина (породжує приязнь розуміння liberty):
Дніпро-приятель - осюди також (хоча й інший корінь): кассапо-приятель - оксюморон: тож приятелюймо (перше всього - з вкраїнограматикою: з наказовим-закличним способом українського дієслова!) з слов'янською та українською людиною, з свободою, з волею, з мововолею та мововелінням:
free (adj.) Old English freo "free, exempt from, not in bondage, acting of one's own will," also "noble; joyful," from Proto-Germanic *frija- "beloved; not in bondage" (source also of Old Frisian fri, Old Saxon vri, Old High German vri, German frei, Dutch vrij, Gothic freis "free"), from PIE *priy-a- "dear, beloved," from root *pri- "to love" (source also of Sanskrit priyah "own, dear, beloved," priyate "loves;" Old Church Slavonic prijati [сприяти] "to help," prijatelji [приятель] "friend;" Welsh rhydd "free").
The primary Germanic sense seems to have been "beloved, friend, to love;" which in some languages (notably Germanic and Celtic) developed also a sense of "free," perhaps from the terms "beloved" or "friend" being applied to the free members of one's clan (as opposed to slaves; compare Latin liberi, meaning both "free persons" and "children of a family"). For the older sense in Germanic, compare Gothic frijon "to love;" Old English freod "affection, friendship, peace," friga "love," friðu "peace;" Old Norse friðr "peace, personal security; love, friendship," German Friede "peace;" Old English freo "wife;" Old Norse Frigg "wife of Odin," literally "beloved" or "loving;" Middle Low German vrien "to take to wife," Dutch vrijen, German freien "to woo."
Далі досліди: для пропащих неслов'янят - бідолашних каснахамаф:
Висновок: москво-чілавєк-челядин - невільник-раб-яко-стадо!
Осюди, до однієї ж сім'ї, також і історичну категорію "смерд"!
Зважмо: Правда Руська - раба називає "челядинъ" (спільний етимон із "чілавєк": "О челѧдѣхъ")!
Шевченко: ось, що накоїв "касна-чілавєк": примусив написати антоніми "тюрма" і "люд" - поряд, суміжно, сумісно: чого маєм більше? - А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
МОВА мовить та промовляє, рече та пророкує: Москво-Верблюдови легше пройти через голчине вушко, ніж Россо-Кріпакови в Царство Свободи та ув Царство Людини та Людства ввійти!
Тож мововміймо жахати - запорука самого спасіння:
24. І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! 25. Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти! (Від Марка 10:24,25)
Людина (Libertas) + Eleutheria - ото не "чілавєк"! Прилюдно присутня в Сущому та мово-оприлюднена людина - ото не "касна-чілавєк". Людина - то свобода, вільність. Російською - внутрішня та історична філософія свободи та людини - неможлива! Зросійщена українська людина - стає кріпаком-касна-чілавєкам, членом закріпаченого "чілавєчества"! "Чілавєк" - вигойний лиш людиною! Обмежений граматичний синґулятив російської (рідко запозичений колись з української) - спроможний зрозуміти тільки слово "скатїна" (МФА: ед. ч. [skɐˈtʲinə], мн. ч. [skɐˈtʲinɨ]):
[¹ І було мені слово Господнє [та мовослово од Богині Мови] отаке:
¹² Так говорить Господь Бог та Богиня Мова: За те, що Москво-дім мстився москво-мстою над Мовним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними, 13. тому так говорить Мова Богиня: І витягну Я руку Свою на Москво-дома, і витну [невтомним АТОМОМ та МОВОВИТИНАННЯМ] з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Тамані й аж до Додону вони попадають від мовомеча! (Єзекіїль 25:12,13)]
Liberté, égalité, fraternité: Людина, людяність, людство!
liberty (n.)
late 14c., "free choice, freedom to do as one chooses," also "freedom from the bondage of sin," from Old French liberte "freedom, liberty, free will" (14c., Modern French liberté), from Latin libertatem (nominative libertas) "civil or political freedom, condition of a free man; absence of restraint; permission," from liber "free" (see liberal (adj.)). At first of persons; of communities, "state of being free from arbitrary, despotic, or autocratic rule or control" is from late 15c.
The French notion of liberty is political equality; the English notion is personal independence. [William R. Greg, "France in January 1852" in "Miscellaneous Essays"]
liberal (n.)
mid-14c., "generous," also "nobly born, noble, free;" from late 14c. as "selfless, magnanimous, admirable;" from early 15c. in a bad sense, "extravagant, unrestrained," from Old French liberal "befitting free people; noble, generous; willing, zealous" (12c.), and directly from Latin liberalis "noble, gracious, munificent, generous," literally "of freedom, pertaining to or befitting a free person," from liber "free, unrestricted, unimpeded; unbridled, unchecked, licentious."
This is conjectured to be from PIE *leudh-ero-, which probably originally meant "belonging to the people," though the precise semantic development is obscure; but compare frank (adj.). This was a suffixed form of the base *leudh- (2) "people" (source also of Old Church Slavonic ljudu [ЛЮД], Lithuanian liaudis, Old English leod, German Leute "nation, people;" Old High German liut "person, people").
From Old Russian людиѥ (ljudije) and Old Church Slavonic людиє (ljudie), from Proto-Slavic *ljudъ, from Proto-Indo-European *h₁lewdʰ- (“men, people”). Cognate with Lithuanian liaudis (“people”), Latvian ļaudis (“people”), German Leute (“people”), Ancient Greek ἐλεύθερος (eleútheros), Latin līber, līberī.
From Proto-Germanic *leudaną, from Proto-Indo-European *lewdʰ- (“to grow, come up”). Cognates include Old Saxon liodan, Old High German liotan, Gothic 𐌻𐌹𐌿𐌳𐌰𐌽 (liudan). The Indo-European root is also the source of Albanian lind (“to be born, to spring”) < lej (“to generate, produce, give birth to”), Ancient Greek ἐλεύθερος (eleútheros, “free, freeman”), Latin liber (“free”), Old Irish luss (“plant”).
Мовоміркування індоевропейської людської вільної кондиції через два українізми: приятель (сприяє та породжує розуміння freedom) і людина (породжує приязнь розуміння liberty):
Дніпро-приятель - осюди також (хоча й інший корінь): кассапо-приятель - оксюморон: тож приятелюймо (перше всього - з вкраїнограматикою: з наказовим-закличним способом українського дієслова!) з слов'янською та українською людиною, з свободою, з волею, з мововолею та мововелінням:
free (adj.) Old English freo "free, exempt from, not in bondage, acting of one's own will," also "noble; joyful," from Proto-Germanic *frija- "beloved; not in bondage" (source also of Old Frisian fri, Old Saxon vri, Old High German vri, German frei, Dutch vrij, Gothic freis "free"), from PIE *priy-a- "dear, beloved," from root *pri- "to love" (source also of Sanskrit priyah "own, dear, beloved," priyate "loves;" Old Church Slavonic prijati [сприяти] "to help," prijatelji [приятель] "friend;" Welsh rhydd "free").
The primary Germanic sense seems to have been "beloved, friend, to love;" which in some languages (notably Germanic and Celtic) developed also a sense of "free," perhaps from the terms "beloved" or "friend" being applied to the free members of one's clan (as opposed to slaves; compare Latin liberi, meaning both "free persons" and "children of a family"). For the older sense in Germanic, compare Gothic frijon "to love;" Old English freod "affection, friendship, peace," friga "love," friðu "peace;" Old Norse friðr "peace, personal security; love, friendship," German Friede "peace;" Old English freo "wife;" Old Norse Frigg "wife of Odin," literally "beloved" or "loving;" Middle Low German vrien "to take to wife," Dutch vrijen, German freien "to woo."
Далі досліди: для пропащих неслов'янят - бідолашних каснахамаф:
Висновок: москво-чілавєк-челядин - невільник-раб-яко-стадо!
Осюди, до однієї ж сім'ї, також і історичну категорію "смерд"!
Зважмо: Правда Руська - раба називає "челядинъ" (спільний етимон із "чілавєк": "О челѧдѣхъ")!
Шевченко: ось, що накоїв "касна-чілавєк": примусив написати антоніми "тюрма" і "люд" - поряд, суміжно, сумісно: чого маєм більше? - А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
МОВА мовить та промовляє, рече та пророкує: Москво-Верблюдови легше пройти через голчине вушко, ніж Россо-Кріпакови в Царство Свободи та ув Царство Людини та Людства ввійти!
Тож мововміймо жахати - запорука самого спасіння:
24. І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! 25. Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти! (Від Марка 10:24,25)