Андрухович - ото "малачілавєк"!
МАЛАЧІЛАВЄКА - В КАСНАРАБСТВА: НЕ МОВОВІЛЬНА ЛЮДИНА!
Щоб малі не стали мертвими: Юрій Андрухович [derived from ανδρειος (andreios) "manly, masculine-мужній", a derivative of ανηρ (aner) "man-муж-чоловік"]
Й от вам довідка. Республіка Ірландія налічує близько 4,5 млн населення. З них мовою віршів Nuala Ní Dhomhnaill користуються на щодень - увага! - 75 тисяч чоловік [ людей].
Для оксюморонного та невиликодушного суржикописьменника - між користувачами зовсім нема жінок: він категорізує людину російською лексикою, гірше: російською граматикою (бо мовою: «чоловіків»). Та справжній український письменник мав би прославитись капіталом українізмів, а не суржикізмів. І його хтось хоче висувати на якогось "Нобеля"?
+
Нині, 75 років по тому виступі, здатність людей висловлюватися виглядає ще гірше [ураїнізмом: «має ще гірший вигляд»], ніж тоді, коли про неї алярмував майбутній лауреат Нобеля. Тож наведену вище цитату я спробую зараз = сїйчас [тепер] частково пояснити, як кажуть у школах, своїми словами. Що мав на увазі великий поет?
Не диво, що малодушний та малописьменний малоум не знає мови (ба ще й примітивний давайчанин) - і порівнює українську з малою ірландською та норвезькою, ніби-спасає мову смертоносним псевдописьменницьким суржиком, щоби, бач - вона, "маленька", не "стала мертвою"! - Малий мінімалізм недоумка. Отой зарозумілий псевдоспас - кривдить та ображає мову та український розум на уродини самого Шевченка!