huli_tam
Jun 22, 2021 12:32
Христі Лещук
Стільки барв, скільки оком поглину:
ртутне сяйво нічного полину,
жовтий м'яч, найжовтіший за мить до стрибка,
і іржа розкішна, хрипка.
Стільки барв, скільки словом позначу:
помаранчеву, жовтогарячу
спрагло бачу, оранжеву, мідну, руду -
всіх, хто є в гарбузовім роду.
древоточец
huli_tam
Mar 17, 2021 02:27
Десь насподі каже трава траві:
сестро, з-під зими своє вістря вистром,
чуєш, вже гілля набрякає вітром
і по кризі пнуться розломи криві.
Відчиняється, ширшає навкруги,
знає - буде гість, та не знає, хто він.
І гуде. І повітря іде, мов повінь,
навпростець понад заспані береги.
древоточец
huli_tam
Aug 08, 2020 00:30
и тяжестью плодов, и жаждой измождён,
стоит согбенный сад, и в воздухе дрожащем
колышется мольба: помилуй нас дождём!
поклажу нашу как до осени дотащим?
жужжание идёт из каждого куста,
клубится чёрный рой, как туча грозовая.
растресканной коры отверстые уста
шевелятся, грозу иную призывая.
древоточец
huli_tam
May 28, 2020 19:20
Стишок для Лары
Дачные скрипы: сверчок и чердак,
ложки о чашку стук.
Разве бывает слаще, чем так,
бережнее, чем тут?
Вьётся над крышей облачный рой,
тесто теплеет от рук,
и чебурек человеку - рай,
солнечный полукруг.
древоточец
huli_tam
May 22, 2020 01:04
***
The talk is growing like a house grows:
a masonry of meanings held together
with voice, a mortal mortar that'll close
the edges of the upper and the nether.
The talk's a clot of verbs to stand upon
on just one foot.
We leave its fragile island,
step outside, and then - the meaning's gone.
A twilight garden stands around, silent.
древоточец
huli_tam
Mar 29, 2020 05:00
сад наче самота -
просторий та прозорий,
він листям заміта
знебарвлений розарій.
так високо тепер,
так чути звідусюди
повітряних сестер
смішки та пересуди.
і цей зів'ялий рай,
розчинений незвикло,
затоплює украй
бліде осіннє світло.
сад наче довга мить,
яка завжди з тобою -
тут нескінченність спить
під самою стопою.
древоточец