Спогад про далеке дитинство
Встає передранковий туман...
Росою обмита трава...
Краєчек лісу караван
гойдає наче немовля
зворушений диханням вітерця...
Ще темно. Все доки спить.
Та ледве чутно - вдалені,
крізь темряви нічний покров,
глухар заплакав на річній воді...
То означає - скоро новий день!
Переклад © Ярослав Копельчук , 13.08.
(
Read more... )