Я сьогодні цілий день була в оточенні людей, яких безмірно люблю. (Момент, коли усвідомлення цього приходить, навалюється на тебе страхом, збиває подих і тебе заціплює). Сьогодні я любила свій університет, киян і України (останню як ніколи ( Read more... )

Ось живеш-живеш, а тут тобі незнайомі люди пишуть, що ти така доросла, а виглядаєш жахливо. І тебе це до біса веселить ( Read more... )

Розпластати на деці тіло тіста ( Read more... )

Одне із багатьох, що змушує мене закривати очі і боятись, - усвідомлення зміни ландшафту ееем... вертикального. Коли відкривають нову станцію метро, будують нову зупинку, вирішують змінити маршрут маршрутки. І ти далі не розумієш, що із цим робити, потім плутаєшся у новій інформації із старими спогадами; сміття між двома брилами ( Read more... )

Я ніколи не вірила в НЛО так, як роблю то зараз ( Read more... )

вісім, що множиться на вісім, дасть нам божевілля чи собаку (с ( Read more... )

Ось так хохоритись, робити вигляд сильного-класного-розумного ( Read more... )

ламати пальці

К. неймовірний. Зараз я просто не уявляю іншого міста, де могло минути моє студенство
(брешу, звісно, що уявляю, але)
я така щаслива, що він є, а я у ньому.

так безсовісно здають нерви. що хоч бери і дивись телевізор.
ходити в халаті, тапках. чашка у руках.
а так
жовтіти, ламатися, стелитися.що трава.