-
512-й день війни
Я протягом 14 років писав якісь свої думки, переживання, ідеї, опуси буття/небуття в жж, але по ходу там все все. І навіть через VPN всьо.
Тому було прийняте нелегке рішення шукати правди деінде.
Складно. Важко. Це як продати своє перше авто.
Або як розпочати новий альбом, бо в старому вже немає місця.
Або як збирати довго-довго власну бібліотеку, а ( Read more... ) -
490-й день війни.
ЖЖ окончатєльно всьо.
Треба назад тор, віпіен, десктоп, вінчєстєр, фрактали.
Або шукати аналогічну платформу в нормальному інтернеті міра.
Так як скоро липень і дні стають коротші, то сьогодні я вже почуствував подих осені. Подих. Шо за слово?
Так вот - у зв'язку з цим - вірш!
Колись я писав вірші
і жив сумне життя.
Зараз я пишу прозу,
але життя веселіше ( Read more... ) -
463-й день війни. Лист.
Ну привіт, друже!
Як ти? Що ти? Де ти себе зараз відчуваєш? Там, де ти фізично? Чи можливо летиш за думкою кудись? Не пишу «за мрією», бо які зараз можуть бути мрії?
Можна зараз знову зайняти місце на даному аркуші роздумами про війну та її сприйняття, але навіщо? Якщо це зараз скрізь і всюди.
А тут, між нами, хочеться залишитися поза контекстом ( Read more... ) -
444-й день війни. Прям як кімната в гуртожитку.
Ритми Бумбокс - клавіатура МакБука.
Живемо в назвах, затуляючись від чогось більш сенсового.
Ритми Бумбокс - шум води.
Вода змиває бруд, але не змиває сенси.
Як казав неокласик: «Сенс життя в чомусь більшому». Шутка, це не класик сказав. Це я згадав, що читав щось дуже сенсове в Прохаська про життя, але забув як сформульовано. Отак. «Читати, а не ( Read more... ) -
432-й день війни.
Я зараз напишу фразу і постараюсь якомога чіткіше її сформулювати. Отже, поїхали. Або пішли. Або полетіли, але літаки над Україною не літають. Тільки бойові, а це не підходить під цю фразу. Зовсім. Отже, цвінь-цвірінь, абієнс абі, гоу бастерс: «Сьогодні перше травня».
І як? Мощь? 01.05. Перший день останнього місяця весни. Останнього, а ше не було ( Read more... ) -
405-й день війни
Сніг.
Йде сніг.
Так дивно.
Як тільки відкриваю жж - одразу меланхолія.
Такий от настрій. «Такая вот жоская жізнь» - як казав недозапрєщьонний класік.
Сніг лапатий-лапатий. Рєзіна літня-літня.
Але я вдома. Сиджу на балконі, Оля з Вінниці робить тест граматичний десь під Гамбургом. Коли сніг - одразу настрій як на Різдво, на класичне таке. Не ( Read more... ) -
398-й день війни
Тут 28 березня і -1 і сніг і дощ і вітер 35 км/год.
Війна стала фоном.
Жит
Рєзко стало грусно шось писати.
-
370-й день війни
За 13 років існування цього жж я ніколи не писав в останній день зими.
Того напишу, бо шо ж робить, коли так.
Читав біографію Сковороди. Чувак поняв всьо і всім наказувати всьо поняти, бо якшо не поймеш, то і сенсу нема кудись рипатись. Вмирать тільки. Далі цитата: «... бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш ( Read more... ) -
351-й день війни
Останнє заняття перед обідньою перервою. Сонце б’є в очі через вікно. Так давно цього не було, що я аж перервався на секунду.
Звична річ, здавалося б. Але.
Звична річ для весни. А зараз лютий. А сонечко вже трішки б’є в очі. Недовго. Хвилин 20. Але це означає, що весна наближається. Не дивлячись на -15 сьогодні зранку - весна вже близько. Весна ( Read more... ) -
334-й день війни
Дні йдуть, роки тривають, місяці летять, а до тижнів підходящого дієслова не знайшлось. Най не ображаються, бо що таке тиждень, якщо є рік.
Альона прийшла на заняття, але це не завадить мені продовжити мою повість. Повість минулих літ. Шутка. Жарт. Навіть не днів.
Я просто переносив своїї жж-твори, свої жж-перекази, свої жж-вірші за 2022 рік в ( Read more... )