Якось так вийшло, що з 2010 року я пишу «ітогі года» російською мовою. Зрозуміло, що в 2010 для вихідця з провінційного містечка це було особливістю, але з часом стало краще і легше формулюватися українською мовою. І майже все стало українською. Ще залишився ось наріжний камінь того руськоязичного жж, який сьогодні буде успішно знесений.

Але не про ( Read more... )

Не було світла. Не було води. Не було опалення. Мобільний інтернет стандарту 2004 року. В цих всіх умовах треба працювати, треба рухатись, не зупинятись і не опускати руки.

Вчора, після 4 занять в темряві, без опалення, з інтернетом швидкістю в кращому випадку 1 мБіт/сек і пінгом 180 (реальність змусила розібратися в цих цифрах), мені хотілось ( Read more... )

Говорили з Ольгою зі Львову про листопад і якось ми так плавно перейшли до теми Святого Миколая, Різдва, Нового року. Мені так любо-любо стало. І я одразу згадав з яким нетерпінням я очікував на свято Святого Миколая, не спав вночі, чекаючи поки батьки додивляться телевізор і почнуть шурхотіти пакетами, відкриваючи двері в кімнату і кладучи ( Read more... )

Ну, наприклад, еспресо. Це ж суто напій для того, щоб покрити потребу в кофеїні. Але. При правильній подачі воно/вона бадьорить не тільки тіло, а й покращує моральний стан.

Я ось ходив в Магік купити маркери для дошки. Повертався назад - дивлюсь PanCake. Мав ще 30 хвилин вільного часу, тому вирішив забігти почитати книжечку. Зайшов, думаю, що взяти ( Read more... )

Ракети.
Гарбузова каша.
Холодна підлога.
Повітряна тривога.
Жовті листочки.
Дрони-камікадзе.
Знайомі незнайомці.
Віялові відключення.
Незнайомі знайомі.
Сльози радості.
Сльози щастя.
Верховенство безумства.
Недовершеність світу.
Війна.
Осінь.
Сміх.
Сльози.

Привіт.
Як сам?
Я тут ось повернувся до написання посту в жж в підвипившому стані з iPad. Історія циклічна? Історія циклічна.
Лежу на ліжку. Маріна в Вільнюсі, Тіма з Ясьою в Фрізасі, що біля Клагенфурту, Віталік завтра їде в Хорсенс, що в Данії. На невизначений термін. Життя перевертається. Тут в голову прийшла аналогія з какашкою і з тим, що якщо ( Read more... )

Так класно колись писав в жж. Вєсєло, задорно і вєсьоло.
І зараз так можна. І зараз так треба.
Ось наприклад:
14 вересня 2012: «...я хочу нырнуть с аквалангом, покорить Цугшпитце и укусить Рози Хантингтон-Уайтли за ляшку.
Так как у меня ничего, кроми Рози нету (от смешной, да?) придется все-таки сделать себе чай.»
Класно, вєсєло і вєсьоло? Безперечно ( Read more... )

Сто вісімдесят восьмий. День. Війни.
Якось психологічно почалась третя хвиля жалю щодо держави, щодо захисників, щодо жителів. Якась хвиля нерозуміння, яка накрила і відступила. Але в процесі накриття розхлюпала це непорозуміння ще на буденне життя і на, здавалось, буденних людей.
Завжди задавав собі питання: «Може це я неправий в цій чи іншій ( Read more... )

Вже серпень, друзі, вже серпень.
Життя можна вимірювати секундами, хвилинами, годинами, днями, ночами, тижнями, місяцями, порами року, роками, десятиліттями, сторіччями, тисячоліттями.
А можна перемогами і поразками, втраченими друзями, новими телефонами, зарплатами, травмами, поламаними велосипедами, зав'ялими квітами, висохшими пакетиками від чаю, ( Read more... )

Час телефонних розмов ( Read more... )