Наскільки ідеальним є тіло людини. Наскільки воно пристосоване до різних випадків життя. Наскільки красивою є людина. І скільки абсурду, водночас, в її голові.

Ми боїмося говорити щиро. Боїмося робити приємне. Ми боїмося признаватися в коханні, хоча це може зробити нас назавжди щасливими.

( Read more... )

Життя - це дорога у поїзді.

Вона може бути довгою і нудною, або приємною, розмовною, і від того короткою. Хоча життя коротке чи з насиченням, чи без.

( Read more... )

Всі двері закриті, а вікна розчинені. Ліжко-човен пливе по спокійній воді. Плавна прелюдія. Від вечірньої прохолоди її шкіра вкрилася мурашками.
( Read more... )

Я стою як мудак. Закоханий
Вдивляюсь в гарнющі очиська
( Read more... )

На початку зими, коли запотівають вікна

Коли, якщо протерти їх,

Видно лише сліди на мокрому снігу

( Read more... )

А давай заховаємось в горах
Ми забудемо суху буденність
А давай ми займемось любов’ю
Так жагуче, нестримно, шалено

А давай ми забудем про місто
Про усі ті робочі проблеми
Давай, як в дитинстві, стрибати у листя
Або ховатись від вітру у пледі

А давай ми поїдем в дорогу
Далеко. За тисячі кілометрів

( Read more... )

Я завтра прокинусь так само як нині
Одна подушка і пуста квартира
( Read more... )

"Сьогодні надто жарко, чи не так панове?" -
Сказав один із волоцюг, один із тих,
Що в підвечір'ї дивляться на захід
Чи то сонця чи людей - один для мене фіг

( Read more... )

Ми будемо разом чекати дощу ( Read more... )

Ну скажи мені, дєвачька нашо,

Ти ставиш на авку чувіху інакшу?

Ти ж на неї савсєм не пахожа -

Так робити ну зовсім не гоже

Я от дивлюсь твою аватарку

І вже хочу запросить на гулянку

А потом понімаю: не ти то

Моє серце від цього розбито

Ну не вже ти, мала, не шариш,

Шо чужими цицьками не звабиш?

І на тебе знайдеться купець

Ти не парся красою пиздець!