-
(Untitled)
---
сосни гудуть
але вітру не чути ані рукою ані щокою
сосни гудуть сильніше й сильніше
та подушечки пальця облизані - мовчать
і флюгер ніжно-іржавий
ключем встромлений в пам’ять
каже - нічого знати не хочу
дивишся в його вуха
стоїш у трикутнику сосон
нічого не залишається
як почати цей вітер бачити -
РАЗОМ ВАГАТИСЬ
Ти кажеш:
«Я, наприклад, люблю
чашки, що звужуються донизу»,
і я вже й сам
пальців кільцем
міряю денця.
Хочу поцілити пальцем у небо,
а влучаю весь час
поближче до тебе,
десь під кінець алфавіту.
Ох, ці бажання
твердої руки, твердого пальця -
вони вічно вагітні
доносами,
пиріжками з землею і з кров’ю,
марші їхні в найкращому випадку
до очеретів ( Read more... ) -
ТРЕТІЙ МІСТ
Круки на вітрі катаються,
Сміються, кружляють,
Падають і підносяться,
А один з них кричить радісно:
-Перший слід у снігу
На третьому мості -
Мій!
Ти піднімаєш голову,
Весело прозираєш
Крізь дерева прискорені,
Але різниці
Між
Двома птахами
Не бачиш. -
СТІНОЗНАВСТВО
ти виходиш звідси й ідеш
/можна сміливо уявляти
як маршрутка твоя
напинає і прориває
межі соковиті межі умовні міста/
ти виходиш звідси й ідеш
а я починаю
добре
як за жодних інших обставин
ретельно
як за жодних інших обставин
бачити стіни -
ВОЛОССЯ
батога мжички хвиля
набиває морду замислено
та нагадує
море схвильоване
як жінка
пливла до острова
але не вийшла
а обпетлювала його запахи
піни мокрої й піни сухої
та повернулась на берег
коли пливла вперед
волосся її здавалося сонячним
коли назад -
соняшниковим. -
РАДІЮТЬ ОСІННІЙ КИСЛОТІ
незчулися -
світ мокрим хлібом став,
і не візьми його: зовсім розвалиться;
скрушно було б, якби не,
якби маленький землистий будиночок
між двох колій
і бензинової заправки століття минулого
не запустив з димаря новий проєкт -
дим жовто-салатового
кольору,
що накриває цілу околицю;
їдуть тепер тут у потягах різних калібрів
люди -
дієвці ( Read more... ) -
ТРІУМФ
Захід сонця - то недосяжний
всіх тріумфів прообраз і архетип.
Блищать валторни,
струни стріляють
і портики хмар проштрикує
клавесинна зірка.
Міняться прапори щохвилини,
а ми сидимо на коровах,
цілуємо сонцю роги і руки, і груди
та, як завжди, вибір маємо
щедрий,
тріумфальний:
і піти з ним - радісно,
і лишитися тут - не соромно. -
ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ
запах самшиту взимку -
як місяць за хмарами:
знаєш точно, що десь він є;
як перламутр у калюжі;
як рівновага в сидячому, навіть стоячому сні;
як дзвін секунди;
як крука тремтіння крику;
як дотик до тебе в музеї;
як випадкова рук зустріч
у доповненій чимось реальності;
чим доповнюють реальність, до речі?
взимку її доповнюють
запахом самшиту,
й ( Read more... ) -
ШПАНКА ІІ
листопадова муха знайомитися виходила
на стіну магазину
де ми
танцювали танго
комар листопадовий добровільно став
ексклавом мого ока
в парку
де ми
у рись грали
листопадовий метелик
віддавна суддею був
і вимагав звертання «ваша честь»
там де ми
підошвами
примерзали до світу
листопадовою гусінню
їхали ми
на Святої Софії подвір’я
щоб вшановувати ( Read more... ) -
НЕОГОТИЧНА СЕКЦІЯ
Аудієнція дзеркал скінчилась,
Ворони розлетілись віялом у небі,
Підкреслюючи фіолетові нюанси сірого,
Вікно несиметричне у торці
Мовчить і загадку загадує:
Горище? Кухня? Ванна? Десять рук і один рік?
Куди таки можливо двічі увійти?
Фасад. Тут дуже різні вікна -
Ті стримані із днів ущільнень і рівнянь,
Ці з присмаком цивілізацій щезлих,
А майже ( Read more... )