протягом усіх 259200 секунд життя на острові Крит
жодного разу бажання не виникало
фотографувати будь-що вертикально
ні в бежевих ні у фіолетових
ні в синіх ані в червоних
ані в яскраво-чорних обставинах

і горизонталі так легко тремтіли
в просонячненому повітрі
що не без помочі правильних та неправильних
безкольорових кіл
починали злітати не геть ( Read more... )

ловити сачком жовте листя
порівнювати кольорів швидкості
погладити щетину перших на дощ натяків
погодитись стати
на другу шальку ліхтаря
й вийти до народу з парку
з навмисне написаною для нього
популярною піснею:

замерзлий сік!
замерзлий сік!
замерзлий сік!
замерзлий-мерзлий сік!
замерзлий сік!
замерзлий сік!
замерзлий сік!
піті-піті-пю!

Де зараз пливе твій вогник?

Поки я беру себе за руку,
Поки я чекаю та зливаюся з котом,
Поки ходять фотографіями кольори.

Де зараз пливе твій вогник?

Обережно надрізаю край долоні,
Беру ватку, скручую верх
Перекису Водню -
І він вибухає,
Кришечка летить на схід, а
Кіт заходить поступово в ванну
Та підштовхує поверхнею води
Дракона.

Де зараз ( Read more... )

---
дорога дошивала чорний плащ
захід ковтав гарячу лампочку
варили сови на деревах барви смоляні
світився в світі всьому в світі сьому
лише туман над річкою

яка нагода
погуляти світлом

в’язницю закрили, периметр згас,
немає структури,
навіть ризоми нема,
все знахабніло -

ось і дим із неясного вогнища
не вгору пішов, як у добрі старі часи,
а поплив горизонтально,
шаликом чарівних павутин
над деревами,
кличе закоханих
на електричних самокатах кататись

у вагоні звичайного
другого класу
чоловік так дбайливо
взяв свою голову
та поклав на вікно
тім’ям до скла
що сама просилась рука
опустити на шию йому
шторку яка в інших випадках
захищає від сонця

що ж
яких швидкостей
на набирав би поїзд подій
деякі закони лишаються чинні -
головне збудувати гільйотину
а голови знайдуться
головне розпочати
а далі ( Read more... )

---
посередині літа стояв я
і вирішив зазирнути
до Києво-Могилянської академії
перевірити чи вишні
за альтанкою біля бурси
вже досить
червоні солодкі та соковиті

ні
ще зелені
і шовковиця - теж

Дощ розпочався, щоб
Полити огірки на грядці та дерев’ята, щоб
Допомогти зібрати воду
В іржаве відро, щоб
Була нагода помити вікна, щоб
Легше відтирати пташиний на балконі послід, щоб

В автобусі закрили люк, щоб
До супермаркетів зайшло більше відвідувачів перечекати й щось купити, щоб
Людину в візку забрали нарешті додому, щоб
Поліціонери ( Read more... )

в одному з центрів
солодкуватої ризоми крихкої цивілізації гаражів
висунувши голову з поїзда
я побачив як на вершечку гори гаражної
сидить дівчина в шортах із аспарагусом
та підборіддя на колінах тримає
дивився-дивився
а тоді пробудив внутрішній голос
і він закричав дівчині:

хе-гей! нічого!
он уже з переходів метро викидають кіоски!
доберуться ( Read more... )

знаю
люба
відчуваю
розумію твою ностальгію
захоплююся цим стилем
але все це не зовсім те
справжня ностальгія - це:
подружитися з коровою
щоб виготовляти м’який сир
рівно такого смаку
як той напівскислий у півлітровій баночці
що тобі давали батьки
у дитинстві
на другій годині мандрівки душним потягом
котрий саме гладив живіт
річці Ворсклі
а справжній стиль - це:
м’ ( Read more... )