В кафе я замовила каву з молоком. Принесли просто каву, я випила її, але коли розраховувалася - бевкнула, що молока-то не було. Офіціант відповів: «Ну вот, тепер вы всем расскажете, что в Донецке плохие официанты!» Нічого подібного, запевнила я ( Read more... )

( Read more... )

Двері нашого метро не мають ніякої іншої функції, окрім дисциплінарної. Коли люди штовхають їх у шалених потоках повітря, на обличчях на одну мить проступає особливий затятий вираз. Із таким обличчям революції робити. Але ні, все швидко стирається, бо щоразу між людьми, як травинки з асфальту, проростають людські ситуації. Ось, наприклад, сидять ( Read more... )

Взагалі вечір був якийсь - вечір терпіння. Я опинилася біля абсолютно морквяної жінки з жовтими руками й оранжевим обличчям. Вона вела активний внутрішній діалог з собою, зазначала пальцем у повітрі, що ось це треба запам’ятати, а це - слушно, а з цим вона все-таки не згодна, і я майже розуміла, про що вона так голосно думає ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

Тут Іван нагадав тему: "У нас жарить гамбургеры, а также работать менеджерами по продажам или простыми копирайтерами людям не с руки. Амбиции большинства куда выше ( Read more... )