-
Ми росли без мереж
Ми росли без мереж. Притулялись до скла носами,
Поки сніг за вікном не зливався у білу сутінь.
Тільки літній світанок, налитий у вікна, жеврів.
Так викохували героїв і людожерів.
Ті і інші хворіли, у школі були відсутні,
Час від часу це навіть діти були ті самі.
Весняний ошалілий вітер тріпав каштани,
Весняні ошалілі пари шукали миті,
І ніхто нам ( Read more... ) -
#плетиво_життя
До вашої уваги - ще одне цікаве плетиво, написане в співавторстві з Юрою Сидоряком, поетом і майстром ножа в будь-якому сенсі, який ви тільки можете уявити.
Юлія Баткіліна:
Під кригою сліди колишніх вогнищ,
Сліди племен, що згадки не лишили.( Read more... ) -
#плетиво_пошуку_сонця
Юлія Баткіліна:
Зима іде котячою ходою,
Блакитноока, сильна, біла, хижа.
І ти неначе сам, ніхто не вижив,
Нема для кого поспішати з дому.
Здається, світ великий і ворожий,
І ти один, і вітер за шибками.
І всіх поперетворено на камінь.
Іде зима, співає і ворожить.
Дзвенить світами крига, крига, крига…
І так допоки трохи не оклигав…( Read more... ) -
Ацтеки
Що робити зі снігом, із тугою злою, зимовою?
На світанку холодному, де крижане - обпікає…
Уві сні говорю я до неба ацтекською мовою,
А воно моє серце бере крижаними руками.
Ці гортанні пісні посічуть мою душу знекровлену,
Щоб пили її боги з чужинськими злими найменнями,
Чорнокосі, самотні, із білими-білими скронями,
У подертому одязі, із золотими ( Read more... ) -
Вони
Йшла непевно, тремтіла, мов ранок,
Хворий підліток, пташка-підранок…
Увійшов він за нею - такою -
Із вітальні до передпокою.
Виклав пляшку і витягнув корок
І дивився на неї, як ворог,
На подушку диванну строкату
І як тіні затоплюють хату.
Люди йшли під балконом, і кожний
Був утомлений, злий і тривожний.
«З тим флейтистом лишили ми Гаммельн -
І ( Read more... ) -
Безсоння
Полаялись сусіди. Ліхтарі
Згасають під вікном його обійстя.
Тоді він прошепоче їй: «Не бійся!»,
Щоб не здаватись хижій цій порі.
Всі мови бідні, мляві і старі.
Тому він каже, як уже уміє,
І що іще нікому не казав.
В нічній пустелі крижана гюрза,
Так спогади чатують, наче змії,
І кожен повертається назад,
І кожен з рук змією вислиза.
Вона не ( Read more... ) -
Наречена
Вона відчиняє двері, бо вже пора.
У темряві стіл, і на ньому - дванадцять страв,
І в дім її вітер входить, неначе гість,
Несе свої співи, звістки, дороги, злість.
Він перший у неї, він серце у неї вкрав.
А другий її - туман у сирім яру,
І пальці холодні за лікоть її беруть.
«Сідай, наречена мила, готуй чарки».
Міцні його руки, погляд його важкий,
І ( Read more... ) -
Анархист Матюкайленко и Новый год
- Дорогие друзья, - сказал гетьман Очевидько, - в наступающем году реки так же точно будут течь к морям, как и в прошлом. Земля будет вращаться вокруг солнца, но некоторые продолжат это отрицать. Это значит, что все будет, как мы привыкли, и вообще опасаться нечего. Ура! С Новым годом! Вы празднуйте, а я поехал, мне еще надо три села поздравлять и ( Read more... ) -
Тому, хто не спав
Засинай у той день, коли немає дня.
Засинай, бо завтра хтозна, а день важкий.
Засинай, бо світ жорстокий не все відняв,
Засинай, бо світ добріший до всіх таких.
Світ у сніг пірна.
Засинай -
Най.
Ти нічого не забудеш - ніхто і не…
Ти нічого не пробачиш - і завтра теж.
Засинай, бо це не скоро іще мине,
Та у снах каміння трошечки золоте.
Ніч не має дна ( Read more... ) -
Презентация в Харькове: Росомахи
Наконец могу с радостью объявить о презентации книги “Клан Росомахи” в Харькове.
Это будет веселое мероприятие с участием всего литературного объединения Networchi и множеством забавных сюрпризов. И, конечно, я буду читать.
Итак:
Время - 17 декабря, 19:00
Место - Паб Pintagon, ул. Данилевского, 26.
Если вы не в Харькове, книгу можно заказать вот ( Read more... )