-
а ви собі думали
сиджу перед комп’ютером цілісінький день, а маю лиш один абзац. як на початок не так вже й погано. а як на цілий день, то якось сумнівно. і навіщо я тільки, можете мене спитати, прокинулася о сьомій ранку? в бібліотеці не пишеться, бо навколо так багато поляків, і всі так швидко друкують, а я так швидко не можу. інтернет натомість гальмує, та й ( Read more... ) -
п'ять пив часу
з листів можна так багато довідатися про себе. і з чужих листів, і з власних ( Read more... ) -
дурненька
я ніколи не зрозумію, чому люди роблять речі, які нічого не значать.
зі словами якось інакше: усі знають, що вони нічого не значать, але їх усе одно важливо вимовляти.
хоча не вірте нікому, ніякої протосоціології не існує, особливо української.
і мені зовсім не дивно, що ви купили бейсбольну биту і якусь дитячу дудку, але скажіть, будь ласка, навіщо ( Read more... ) -
moja mała apokalipsa, або як забити два цвяхи і не розбити собі голову
узяти до рук молоток ( Read more... ) -
і таке в жизні буває (с)
я тут прочитала пост про готів, нічого не зрозуміла, але мені захотілося додому.
хочу бачити готів, металістів і емо, як і решту простого люду без жодних зовнішніх маркерів, але і без всього різнокольорового на собі. хочу в метро і в маршрутки, хоча це якось дивно звучить навіть для мене. хочу бруду на вулицях і чути скрізь російську. хочу ( Read more... ) -
ну добре, буду наступного разу довше думати над назвою
може, це трохи дивна асоціація, але кафедра компаративістики інституту літератури ув нагадує мені казкову країну тролів. ні, наспавді ніякої казковості, просто там усі неймовірно низенького зросту, починаючи від керівника кафедри, а мого наукового опікуна проф. Касперського, і до його докторанток. ну хіба Уліцька не вписується в цю загальну картину ( Read more... ) -
незалежнiсть трикутникiв
Пам'ятаю, як рік тому я була в Херсоні й мала якісь клопоти, мені необхідно було виїхати раніше на один день, але квитків до Києва не було. Постоявши з годину біля кас, я зрозуміла, що шансів на сьогодні вже не маю й вирішила їхати завтра, але все ж поміняти свій квиток на інший, на поїзд, що прибуває до Києва на годину раніше. Касирка глянула на ( Read more... ) -
розмова зі світлофором
я таки справді багато брешу. думаю, це єдина погана звичка, від якої я ніколи не зможу відмовитися. бо просто не захочу. та й не бачу причин, мені це тільки допомагає.
знаєш, ніколи б не повірила, що зможу з кимось бути настільки відверта, а однак я далеко не все про себе знаю. тільки боюся, що вже ніколи не відчую такої ніжності, але про це ( Read more... )
