Ану, хто тямущий та відважний? Скористаймося з нагоди й навернімо-зконвертуймо її на/в мовокапітал. Нарешті:
Укр. фонологія! Зважмо уважно й
чуйно почуймо: легко, кігті, нігті, дігтяр і подібних: звук /ɦ/ (для
фонеми [ɦ] - "г") як правило, у певних позиціях, при вимові, знеголошується до [h], а нерідко й перетворюється на [x], наприклад: легко: [ˈlɛɦkɔ], [ˈlɛhkɔ] і [ˈlɛxkɔ]. Розумним отак можна ЛЕГКО зрозуміти - що ні суржикослух, ані москвовимова - не можуть бути критерієм та аргументом фонології: і слух і вимова - зумовлені, передусім, рідною мовою.
Зважмо отут на дві вирішальні культурні та
мовні зони щодо г/х/ґ/“h”/"g"/німецьке "ch=x"/. 1) HAMLET - ГАМЛЕТ - ҐАМЛЄТ: Гукати, чи не гукати? Гоготати-реготати, чи плакати? To be, or not to be: that is the question: Бути чи не бути, Мовити чи не мовити, Вимовляти чи не вимовляти: ото питання!) - Технічна та економічна та інформаційна та політична та культурна зона: гелп (
help), гібрид (
hybrid: суржико-гібриди фонодисонантно верещать "
хелп", а не "гелп": гелп-гібриди - глухонімі-сліпі!), гюбрис (
hubris), бігейвіоризм-behaviourism (рос.:
би-хеви-ори́зм: "бі-хеві-метал": "-гейві-" - не є "-хеві-"), гардвер-hardware (рос.
хардвер), гай-тек, габітус, гай-вей, Гайвей ту Гелл (АС/DC:
Highway to Hell), Гаш (
Deep Purple - Hush), Halloween = Геловін, голдінг, секонд-генд, гост,
гакер (hacker), гепі-енд, Гіларі Клінтон, Філіп Гамонд (Philip Hammond), Том Генкс, гокей, пентгаус (penthouse), гард рок (hard rock), геві метал (heavy metal), Гобіт (Hobbit), гобі, Шерлок Голмс (Holmes), The Who (МФА: [ðə ˈhu:]) - ðə Гу, Робін Гуд (рос. Робин Ґуд), Гітлер (рос. Ґїтлєр), німецьке "Heil-Гайль", імхо = імго, геть суржико-гуліґанство (hoo‧li‧gan: /ˈhuː.lɪ.ɡən/)...Зредукована фонологічно та деслов'янізована семантично російська - бідолашний їзьік не має фонеми /г/, а лиш /ґ/ та /х/: але перверти-українці хизуються отими чужими злиднями! Російська - делогізує українців, ба й гірше -
дегуманізує їх (гуманність = автономність-гідність, рідно-розум та мово-ум)!
2) теологічна, історична, політична зона івриту та античних мов: єгуді (жид), Ягве (рос. Яхве), Елогім, Єгова, Єгошуа, Нитан'ягу, Гілел (рос. Ґіллєль), Ґамліел га-Закен (рос. Гамлиэль ха-Закен), Голокост, ад гок, ад гомінем, гомо сапіенс, гік ет нунк (отут та отепер), Гармеґедон, Галаха, Зогар (рос.: Зоар) ітд. - більше внизу! Вагомим також є відтворення звуків
санскритської та гінду та
авестської (які деіндоєвропеїзована російська - спотворює): Бгаґавад-Ґіта, Магабгарата, свага (рос.: сваха), дга́рма (рос. дхарма), гінду (рос. хінду), бгакті (рос. бХакті), бгава (рос. бхава),
Агура Мазда (рос.: Ахура) - і нарешті арабської: джигад (рос. джиХад) ітд...
Про вічність та циклічність мовної освіти: Ось яка давня справа (безліч гілок отам на мовному "Майдані": 18-10-2006 18:48 + 17-03-2005 06:02): але нові покоління появляються із новою антипедагогічною зарозумілістю, та без охоти чи нагоди для освіти (ото наша скрута).
Компонентний аналіз: де-диференціація чи еквівалентизація чи синкретизація чи редукція чи суржикізація одиниць та прикмет та ознак на всіх рівнях: фонологічному, семантичному, лексичному, граматичному, культурному, цивілізаційному.
Про вагомість диференціації фонем та її наслідків для цілої мови та культури та міркування, досить навести одну фонологічну модель (яка потім стане універсальним аналогом). Яка різниця між передніми, білабіальними фонемами /п/ та /б/? - Тільки одна єдина диференційна фонологічна прикмета-ознака: глухість/дзвінкість (все решту тотожне). Але ось які радикальні й тотальні наслідки для семантики та функції смислоутворення виконує лиш ота одна однісінька прикмета та різниця та компонент. Маймо питання: "Піп з'їв пів-боба, чи біб з'їв пів-попа"? Якби не важливо та не вагомо чи "б" чи "п" (якби б=п) - то ми б не дізналися хто кого з'їв, чи що кого з'їло, чи хто що з'їв. Отак повсюди вже панує суржиконедиференціація, суржикоредукція та суржикоскасування мови: х=г, зараз-сїйчас=тепер, мовмо=давайте мовити + ану, анумо, ануте = дафайтє, Іван=Іване, шерсть=вовна, співпадати = збігатися...Наслідки фатальні для смислів та ідентичности мовлення: скасовується диференційна ознака між українською й російською. Всі ті приклади = знемовлення та деслов'янізація українців російською. Зважмо: філософи (скажімо: Кант, Геґель, Ніцше) чують та диференціюють філософо-фонеми та філософеми на наймасштабніших та на найабстрактніших та на найконкретніших рівнях - мало хто встигає вивчити їхню МОВУ та ВИМОВУ! Та українці не встигають чи не спроможні вивчити навіть і НАСУЩНУ РІДНУ МОВУ! Про що отеє свідчить?
Ану лиш зневажмо різницю між "б" та "п" - то притьмом смислоутворення та комунікація унеможливлються (суржико-оксюморон: і біб цілий - і піп ситий: і вкраїно-вівці цілі - і москво-вовки ситі!):
Якось піп з'їв пів-боба,
Але потім пів-біб - з'їв пів-попа:
Якщо б піп був з'їв цілий біб -
То нам зостався б цілий піп!
Уявімо суржиковерсії на "б=п" - що саме й є іконою суржиковкраїнців, дзеркальним образом їхньої потворности та виродження та москвомонструозности:
Якось біб з'їв бів-боба,/Якось піп з'їв пів-попа/
Але ботім бів-біб - з'їв бів-боба/Але потім пів-піп - з'їв пів-попа/:
Якщо б біб був з'їв цілий біб -/Якщо п піп пув з'їв цілий піп/
То нам зостався б цілий біб!/То нам зостався п цілий піп!/
До речі: арабська не має фонологічної різниці між /б/ і /п/ - бо зовсім нема /п/: "пан піде в бан" ("бан біде в бан!), "паня піде в баню" ("баня біде в баню") - арабською не скажеш! Мова мові не рівня: вивчімо теорію
Сапіра-Ворфа та про лінгвістичну релативність!
Геть суржикостихію без мовоінтроспекції!
Та де лінгвісти - щоб нам читали лекції?
Та навчили українізмів - вигойної мовоселекції?
Та дастьбі: ще не схаменулись од каснаін'єкції!