Leave a comment

harnack May 27 2021, 01:24:57 UTC
Знову зфальшували напіврозумом та псевдодослідами (Укр. Еим. Сл. знає лиш румунську) : лиш контамінація - не є походженням: 2) mă și măĭ, interj. - ніби румунське măĭ - просто дало українське мой: насправді складніше: гой зконтамінувало mă - і породило măĭ, яке опісля було легко вживати й говором яко вигук мой:

*Мой, меж. Употребляется как восклицание при обращении к равным или низшими. Мой, бадіки, а ми цьому терпітимемо? Черемш. Мой, Іване, мой! Ти, мой, не знаєш, шо то працювати, а шо байдикувати? Хот. Нік.

*Ва́катися, -каюся, -каєшся, гл. Решаться, отваживаться. Мой бре [" ГОЙ БРА" - первісною українською], ландштурмаки!.. а над Прут не вакаєте-си? Черемш. Відтогди Теклюся вже не вакаєся приходити до дєді в гості. Черемш. «Село вигибає».
Варе́, меж. *2)= Ве́ре. Мой хло, аді мад’яри знов цурікаються!-Варе? Черемш.

Не-мово-"мой" - ввібрало в себе оте суто українське та індоевпропейське мово-"гой" - чи зконтамінувало та затьмарило оте первісно українське гой:

МОЙ, виг., діал. Уживається при звертанні до людини. - А ти що тут робиш ( ... )

Reply


Leave a comment

Up