-
Одинокий Рейнджер, или Вечер Прошел Не Зря
Вчера удалось побывать в кино на фильме Гора Вербински «Одинокий рейнджер». Главной заочно привлекательной чертой фильма был, конечно же, Джонни Депп. Трейлеров фильма я не видела, но зато читала о съемках и проекте еще год назад в «Киногиде», и еще тогда подумала, что эта роль исключительно депповская. Жанр фильма обозначен как «приключенческий ( Read more... ) -
ИЗГОЙ
Фильм 2000 года. Уважаю Роберта Земекиса. Восхищаюсь Томом Хэнксом. Который раз! Может, конечно, в этом фильме и нет чего-то сверхоригинального или выдающегося, и, может, некоторые под него благополучно засыпают;), меня же зацепило и проняло, понеслись параллели и ассоциации... Жизнеутверждающее, светлое, умиротворяющее кино, после которого все ( Read more... ) -
Адажіо
Рип-рип… Чуєте, хтось притромбовує підошвами свіжий сніг?
Змірює кроком вечірнє місто. Це місто люблять. Хтось любить його за, хтось любить його попри. Хтось любить його таким, яким воно є. Хтось любить його таким, яким воно було бозна коли... Хтось любить його автоматично - як безумовну малу батьківщину. Хтось - як виплекану мрію. Як батьківщину ( Read more... ) -
Маестро
Тільки, заради Бога, не відпускай моєї руки, кажу я.
Сьогодні ти хворієш, тож можу бігати навколо тебе весь вечір, і ти не втечеш. Можу принести тобі малини, напоїти молоком із медом, поставити тобі градусник, можу щохвилини торкатися губами твого лоба, і розчулено рухати бровами. Можу залізти до тебе в крісло, під твій палючий плед, у твої обійми ( Read more... ) -
Востаннє
Ось і ти, останній ( Read more... ) -
СПРАВЖНЄ
Він дивиться на мене очима пораненого морського котика, і я беру його за ласт, тобто за руку, і цілую в ніс.
Ми йдемо порожнім бульваром, і в повітрі розплескується зворушлива тиша.
Він так сильно стискає мою руку, що я шкірою відчуваю його правічний страх. Мені згадується власне дитинство, коли шорсткий асфальт стелився під моїм втомленим кроком і ( Read more... ) -
***
Хочется выпасть в окно, как в память.
Хочется плакать. Хочется спать.
Хочется сердце - твердым, как камень,
Хочется чем-то бесчувственным стать.
Что же, добро, ты щетинишься злобно?
Скользким куском выползаешь из рук,
Гонишь меня - хочешь сделать свободной?
Я снова вернусь - только сделаю крюк.
Снится мне кто-то чужой и тревожный.
Снова я пепел сдуваю с ( Read more... ) -
РАДЖУ ВСІМ!
Запросили на ГОГОЛЬФест.
Купа аванґарду, класичного і здебільшого ні, треш, жлоб-арти всякі (взяла газетку почитати, шо воно є і до чого там справжні унітази - за газетку довелося писати комент у книзі майстрів).
А посеред усього цього натрапила на дещо зовсім інше. Тепле, глибоке й неповторне. Ігор Лещенко. Дуже дивна техніка - ми вирішили, що це ( Read more... )
