-
*про алкофрендів і все підряд*
"Предложение неожиданных путешествий есть урок танцев, преподаных богом"
Курт Воннегут "Колыбель для кошки"раз.
Воннегут пише, що завжди потрібно погоджуватися йти куди завгодно і з ким завгодно. по-моєму, прекрасне виправдання.
два.
я завжди думала, що зустріч із алкофрендами - це лише мій вид терапії. їм же нічого не потрібно, вони просто ( Read more... ) -
*про подорож з невідомих причин*
ніхто ж не питає, навіщо я їду в Париж
доброго ранку
вже втретє забуваю про чайник, він википає майже повністю. скучила
молдавських шоколадок, напевне, не існує в природи. в Кишеневі продають румунські, російські, ураїнські, білоруські. навіть ліндт. щозавгодно тільки не молдавські. найдорожче тіраспольське вино коштує 25 грн і воно жахливе. навіть ( Read more... ) -
*про секс без зобов"язань*
вправляюсь в публічному мазохізмі
"ты такая милая. давай займемся сексом"
колись мій друг дитинства пропонував стати фак-френдс із мотивацією "ми все одно не підходимо один одному для стосунків. але я добре знаю тебе, ти мене. так вай нот". у нього тоді була особиста криза ( Read more... ) -
(Untitled)
дивовижно не пишеться і не віриться, що колись писатиметься. -
(Untitled)
раз. він розбирає мене за запчастини, не гірше, ніж психотерапевт, до якого я не дійду. і чим більше ми випиваємо, тим більше я стаю схожа на набір елементарних частинок. він не збирає мене потім, по закінченню сеансу, і не допомагає зібратись. хіба що запихає в таксі, з якого я потім вивалююсь теж по частинах. у дворі забираюсь з ногами на ( Read more... ) -
*про близьких далеких*
- а Жанна близкая?
- Жанна недалекая
(перли російських сіткомів)
цього тижня я красива. от прям щодня. хто не бачив - самі сєбє злобниє братья. мене вистачало на виспатись, вимитись, випити кави, випрасувати сукню, заплести волосся, вдягунти лінзи і ще на купу речей. так, це дивно, бо зазвичай я ніфіга не висипаюсь, каву п"ю на ходу, їм один раз на ( Read more... ) -
пост-танцювальне
коли я запрошую когось танцювати (а лінді-хоп - дуже часто білий танець, тому що на 10 дєвчьонок 6-7 рєбят), я просто протягую руку і киваю в сторну паркету (ну лан, ламінату). іноді ще посміхаюсь (так ніби "ізвінітє, что я к вам абращяюсь, ми самі нє мєсниє"). ймовірно, дехто із цих партнерів, думає, що я німа (сподіваюсь, що не глуха, це було б ( Read more... ) -
*про телефонні дзвінки*
маю проблеми із набором телефонних номерів. телефон поруч, подзвонити треба, але я не дзвоню. відкладаю на потім. не знаю, що сказати. знаю, але не скажу. тому якщо вам не складно, дзвоніть краще самі ( Read more... ) -
*про ранки такі ранки*
просто тому що мало сплю, в голову лізе всіляка фігня. і сумно, що тільки в голову, а не в серце. рятують люди, які посміхаються на фотографіях. чомусь здебільшого руді (руда), бо дуже щирі(а!) і не в курсі. так, мені подобаються люди, які не не знають, що я їх люблю. дехто з них взагалі не знає про моє існування ("слушай, пока не позно, давай ( Read more... )
