Цього літа я вперше побачила Карпати...
   Та за браком пишномовності, сьогодні емоції будуть не у словах, а у фотографіях, привезених звідти.


( Read more... )

   Червень
   Липень
   Серпень
   2010те літо виявилося надто реактивно-швидким (supersonic, як сказав би розумний дядько О. О. Бєляков). То було найкоротше літо з усіх моїх шкільних-студентський літ. Літо, поділене на дві частини: до і після бакалаврського диплому. Літо з нервами, сльозами, підсмаженими мізками і гучно відгуляним випускним вечором, ( Read more... )

* * *
За всё спасибо, добрый друг:
За то, что был ты вправду другом,
За тот в медовых травах луг,
За месяц тоненький над лугом.

За то селенье над рекой,
Куда я шла, забыв про усталь.
За чувства, ставшие строкой,
За строки, вызванные чувством.

За нити лёгкого дождя,
Пронизанные солнца светом,
За то, что, даже уходя,
Ты всё же был со мной...
За это.

За всё тебя ( Read more... )

     Послухала новий Бумбоксівський дует з Наггано (Ноггано??) і новоспечену пісню "Я твой".
   шо за  фігня??
   Люди, шо ж то робиться таке, а???

    Катастрофічно не вистачає часу.
   (шо примітно, чим більше вільного, тим більше його здається мало)
   Намагаюсь не псувати весняний настрій і не думати багацько про держекзамени. А варто було б, мабуть.


( Read more... )

Довга дорога, затісні хвилини,
сон на бруківці безслідно загинув.
Буду сьогодні німа...

Гучно в шпаринах незамкнених спалень.
В мене в кишенях повітря замало.
Площа - не видно і дна.

Дай хоч у тінях своїх заблукати.
Де ви - одвічно смиренні солдати?
В мене порода не та!

Я би зірвалась не в прірву - на волю!
Вимити рани від прісної солі
надто двуликих вистав.

( Read more... )

По телевізору прямий ефір луцького концерту Бумбоксу.
Серце болить...
Через бас и барабани улюблені пісні не впізнати...
Сумую за колишньою бумбоксівською трійцею... (

   
( Read more... )

.................................................................
..... Я січень роздала по жебраках
А як себе тоді за рогом не згубила
Не різав неба мій бездолий птах
В мені ж бо надто через край земної сили.....
...........................................................................
 

День цей занадто неспілий, щоб статися фінішом.
Я вже давно відреклася і скинула вельона.
Так божевільно завжди, моє его, ти віриш всім,
що під перукою клоунів маряться демони.

Двері чекають, у банти зшиваються промені.
Вітре! Розвій лиш цей трепет, що в серці запаяний!
В прозі життя я знаходжу уривки римовані,
там, де слова-немовлята зростаються зграями ( Read more... )