Василь Махно: суржикошерсть воно…

Jan 26, 2018 17:05





ВОВНА - ТО НЕ ШЕРСТЬ! БЕ-Е-Е - ТО НЕ ХРЮ-ХРЮ

Знову суржикошерсть поетів - москвомекає, блеє потворопоезією! Поталанило перекладачеви Махнови образити і українську овечку і англійську вівцю (він їх постриг у москалі - примусив обидвох піти в москалі), ба й індоевропейський статус овечки. Псевдопоет не розуміє української - тож як йому розуміти англійську: та ще й наважується перекладати? Немічний докумекатися й домекатися до різниці



ШЕРСТЬ - ТО НЕ ВОВНА! ХРЮ-ХРЮ - ТО НЕ БЕ-ЕЕ

"вовна/руно/шерсть" чи "ягня/ягниця/овечка" (ітд!) - кумедопоет смішніший і од непорочних ягняток!

Отакеньки, антиовеча невіртуозність  - милу, ніжну, м'яку овечку перетворила ув потвору: у "шерстяну дратву", а кмітливу, щедрикоглибинну українську мову - у деслов'янізований шорсткий суржик. Ніби-поет грішить і проти чітко розмежувальної онтології природи (де - деякі тварини мають лиш вовну, а інші тільки шерсть) - і проти диференційної української мово-Веди (яка предвічно й достеменно знає-відає, що шерсть свині та пса та вовка - то не вовна вівці, що свиня та вовк - то не вівця!). Гібридизація-деслов'янізація  української російською (зрозуміймо ж: кожна індоевропейська овечка має вовну - крім неіндоевропейської російської вівці, яка єдина має шерсть) - призводить до калічення навіть і самої усталеної природи, а неусталених українців - й поготів (але ніколи й вільну українську людину).

У своєму нікчемному нарцисизмі та  хаотичному аутизмі - суржикопоети ніколи про отеє й не дочуються: для їхнього знеукраїненого ума - россошерсть не є загрозою, не може стати навіть і якоюсь проблемою, вони отого й не помітять своїм зросійщеним радаром: а щоби замітити звіролюбною заміткою та тваринолюбною тверезістю - й поготів! Ото мінімалізм россоспричиненого тваринного животіння! (Оця тема є давня: вона вже заслуговує на інший тип української інтроспекції та самоусвідомлення - але її мало хто розуміє хоча б на рівні примітивної перцепції: вовна/шерсть!).

Ларкін: поки що один вірш
Перший погляд

Ягнята вчаться нипати в снігах
Їх блеяння - хмарки в повітрі
Усе дивує їх - і перший страх
І сонце сліпить й снігове подвір’я [...]
Прибившись поруч мокрої ягнички [ewe: овечки, яка покотилася]
що прилягла - і шерсть [ВОВНА] її як дратва [wetly caked: ВОЛОГОКУЧЕРЯВА]
ягнята обступили її звично
земля ще спить - і їй дозимувати [....]

Переклад Василя Махна: 20.01.2018

Philip Larkin, "First Sight" ("Перший погляд"? - а якщо "Перший краєвид"?)

Lambs [ягнята] that learn to walk in snow
When their bleating clouds the air
Meet a vast unwelcome, know
Nothing but a sunless glare. [....]

As they wait beside the ewe [біля ОВЕЧКИ],
Her fleeces [її РУНО] wetly caked [волого СКУЧЕРЯВЛЕНЕ], there lies
Hidden round them, waiting too,
Earth's immeasurable surprise. [....]

ДАЛІ...

#2

Previous post Next post
Up