ВОВНА - ТО НЕ ШЕРСТЬ! БЕ-Е-Е - ТО НЕ ХРЮ-ХРЮ
Знову
суржикошерсть поетів - москвомекає, блеє потворопоезією! Поталанило перекладачеви Махнови образити і українську овечку і англійську вівцю (він їх постриг у москалі - примусив обидвох піти в москалі), ба й індоевропейський статус овечки. Псевдопоет не розуміє української - тож як йому розуміти англійську: та ще й наважується перекладати? Немічний докумекатися й
домекатися до різниці
ШЕРСТЬ - ТО НЕ ВОВНА! ХРЮ-ХРЮ - ТО НЕ БЕ-ЕЕ
"вовна/руно/шерсть" чи "ягня/ягниця/овечка" (ітд!) - кумедопоет смішніший і од непорочних ягняток!
Отакеньки, антиовеча невіртуозність - милу, ніжну, м'яку овечку перетворила ув потвору: у "шерстяну дратву", а кмітливу, щедрикоглибинну українську мову - у деслов'янізований шорсткий суржик. Ніби-поет грішить і проти чітко розмежувальної онтології природи (де - деякі тварини мають лиш вовну, а інші тільки шерсть) - і проти диференційної української мово-Веди (яка предвічно й достеменно знає-відає, що шерсть свині
та пса та вовка - то не вовна вівці, що свиня та вовк - то не вівця!). Гібридизація-деслов'янізація української російською (зрозуміймо ж:
кожна індоевропейська овечка має вовну - крім неіндоевропейської російської вівці, яка єдина має шерсть) - призводить до калічення навіть і самої усталеної природи, а неусталених українців - й поготів (але ніколи й
вільну українську людину).
У своєму нікчемному нарцисизмі та хаотичному аутизмі - суржикопоети ніколи про отеє й не дочуються: для їхнього знеукраїненого ума - россошерсть не є загрозою, не може стати навіть і якоюсь проблемою, вони отого й не помітять своїм зросійщеним радаром: а щоби замітити звіролюбною заміткою та тваринолюбною тверезістю - й поготів! Ото мінімалізм россоспричиненого
тваринного животіння! (Оця тема є давня: вона вже заслуговує на інший тип української інтроспекції та самоусвідомлення - але її мало хто розуміє хоча б на рівні
примітивної перцепції: вовна/шерсть!).
Ларкін: поки що один вірш Перший погляд
Ягнята вчаться нипати в снігах
Їх блеяння - хмарки в повітрі
Усе дивує їх - і перший страх
І сонце сліпить й снігове подвір’я [...]
Прибившись поруч мокрої ягнички [ewe: овечки, яка покотилася]
що прилягла - і шерсть [ВОВНА] її як дратва [wetly caked: ВОЛОГОКУЧЕРЯВА]
ягнята обступили її звично
земля ще спить - і їй дозимувати [....]
Переклад Василя Махна: 20.01.2018
Philip Larkin, "First Sight" ("Перший погляд"? - а якщо "Перший краєвид"?)
Lambs [ягнята] that learn to walk in snow
When their bleating clouds the air
Meet a vast unwelcome, know
Nothing but a sunless glare. [....]
As they wait beside the ewe [біля ОВЕЧКИ],
Her fleeces [її РУНО] wetly caked [волого СКУЧЕРЯВЛЕНЕ], there lies
Hidden round them, waiting too,
Earth's immeasurable surprise. [....]
ДАЛІ...