-
для тих, хто не дальтонік
коли лиш перетинаєш кордон із цією країною, одразу стає ясно - вона зведена на контрастах, ними живе й на них процвітає. ще насторожує дивне почуття гумору прикордонника, але за кілька днів у Білорусі до цього звикаєш. так само, як до повсюдної катахрези, суцільних ретардацій і ретроспекцій, і врешті-решт - апосіопези десь там попереду.
( Read more... ) -
про зовсім інші п.
це справді стало схоже на втечу - збираюсь швидко, беру дуже мало. усе необхідне можна буде знайти на місці, але у таких випадках, коли вже стільки позаду, подібними дрібницями не переймаються. хай це дивно, але після всього радію тій легкості, що принаймні у мене на плечах. про ретельне планування не йдеться. місця і способи не дуже важливі, коли ( Read more... ) -
не кіно
складна алегорія, бачення над і крізь, відчування у пустці посеред кольору, на дотик і на завжди, так безкінечно тужне звучання. це дуже кіно.
( Read more... ) -
***
завжди, коли туман, я відкримаю навстіж усі вікна, хочу напустити його всередину. хай би було прохолодно й вогко. хай би він наповнив усю кімнату так, щоб у ній можна було загубитися. але туман не зловиш за комір, і руками його не назбираєш ( Read more... ) -
зелене
учора вирішила виплакатися, але прийшла додому і зовсім про це забула. згадала лише в ліжку, але в ліжку я плакати не люблю - усе ж тоді мокре і спати дуже незручно. а сьогодні подумалося, що варто все ж догладати за своїми квітами, поливати й підсапувати, а то дивно якось, що хтось це робить за мене. варто планувати собі подорожі, думати про ( Read more... ) -
про цукерки занадто
до мене підходить маленька дівчинка і хоче розказати таємницю. її очі великі й дивиться вона зачаровано. а я дивлюся майже налякано. про що вона може розказати? про котика чи ляльку? але я не хочу слухати. що, як я не зможу зрозуміти або мені стане смішно? що, як мені не вдасться серйозність, і вона відчує цю фальш? а це їй з цим миритися. і їй ( Read more... ) -
(8).
на весіллі ніби має бути весело, але так не було. більше про це не буду, бо через місяць мене чекає ще одне, а я, взагалі, вважаю, що це найнепотрібніша на світі річ. дуже сподіваюся, що там буде інакше. принамні, мене приваблює сама Качанівка, де відбуватиметься церемонія. бо відвідування загсу зовсім не сприяє бажанню потрапити туди ще хоч раз ( Read more... ) -
не може бути інакше
треба, щоб одразу і вже надовго. а потім можна піддавати сумніву, говорити багато дурного й багато слухати, критикувати у всьому, сперечатися, жаліти й жалітися, знаходити нові слова й губити сенси, знаходити сенси - губити голову. для цього варто багато навчитися, наприклад, терпіти образи і вдячно приймати навіть кожен погляд. а головне - ( Read more... ) -
нікуди не йти
я давно знаю, що найкраще місце для сидіння - це сходи. мабуть тому, що вони мають зовсім інше призначення, вони завжди або майже завжди кудись ведуть і хтось ними переважно туди йде. а я люблю на них сидіти, нікуди не поспішати й дивитись на інших - або знизу вверх, або навпаки.
але це так. востаннє мені найкраще сиділося тут:
( Read more... ) -
dnes dnes zítra
сьогодні зовсім вночі не спала. написала найбездарніший реферат у своєму житті, зате коли я невиспана (і п'яна), то дуже смішна. люди переважно люблять мене такою, що мене трохи бентежить. наслухалася, як гарно співають під ранок пташки. чудово співають, але навіщо мені це треба, мамо рідна? я найбільша дурепа з усіх, кого я знаю, мені треба зараз ( Read more... )